Блог о моем родном селе Нижнебараниковке ... А все начиналось просто как блог о истории человечества ... этот блог задумывался как машина времени ... можно отправляться на сотни лет назад и узнать что произошло знаменательного и интересного в этот день,неделю,месяц ... лозунг этого блога чуть видоизмененная фраза Кто не знает истории тот не имеет будущего!
Про автора
неділя, 15.04.2012

Цих маленьких свистунів жителі села Нижньобараниківка звикли бачити як котів у себе біля двору, а не лише по телевізору чи на гербу Луганської області чи на інших. Коли йдеш по дорозі біля гори чутно їх свист, яким вони сповіщають один одного про небезпеку. Також їх можна побачити по ярам, при випасі корів, або як ходиш за різними травами, чи приміром шипшиною, чи маслятами в сосновий лісочок на горі. Із-за того, що нажаль працює такий закон, як, що маємо те не цінуємо, а як втрачаємо – плачемо, в наш час можемо спостерігати зменшення популяції бабака, перш за все через непомірне полювання на цих тварин.

Трохи енциклопедичних даних.

MARMOTA BOBAK (MULLER,1776) – Бабак степовий або байбак – вид гризунів роду бабаків (Marmota) родини вивіркових (Sciuridae); великий гризун (довжина тіла до 61 см, вага до 9,3 кг) з групи мисливських видів.

babak

Живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому районі на Харківщині, Біловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ».

Приведу герби - Луганської області, Біловодського та Міловського районів цієї ж області, та Великобурлуцького району Харківської області, де фігурують БАБАКИ.

Gerb_LugObl

Gerb_belov_rngerb_Melov_rn

gerb_VBurl_rngerb_VBurluk_rn2

Від інших бабаків байбака легко відрізнити за коротким хвостом (не більше 15 см) і однотонному піщано-жовтому забарвленню. Завдяки темним кінчикам остевого волосся його спина покрита темно-бурими або чорними брижами, що згущуються на потилиці і на верхній частині голови. Щоки ясно-рудуваті; під очима бурі або чорні плями. Черево помітне темніше і руде бокам; кінець хвоста темно-бурий. Зустрічаються байбаки-альбіноси. Линяння у байбаків один раз на рік; починається в травні і закінчується (у старих байбаків) до кінця серпня, іноді затягуючись до вересня.

Бабак — цінний мисливсько-промисловий звір (використовують хутро, м'ясо, жир). У зв'язку з тим, що існування бабака пов'язане зцілинами і перелогами, збереження його як виду і як мисливського треба здійснювати в заповідниках і мисливських господарствах.

 

Приведу деякі уривки з наукової роботи, яку я знайшов у електронній бібліотеці ім.Вернадського.

РОЗМІЩЕННЯ, ЩІЛЬНІСТЬ ТА ЧИСЕЛЬНІСТЬ БАБАКА У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ НА МЕЖІ 20 ТА 21 СТОЛІТТЯ. В.А.Токарський. (Науковий вісник Ужгородського університету, серія Біологія, Випуск 26, 2009 рік).

Скорочення: Всесоюзний науково-дослідницький інститут мисливського господарства та звіроводства ім. Житкова м.Кіров Росія – ВНДІМЗ ім..Житкова; Українське товариство мисливців та рибалок – УТМР.

«По Біловодському району. У теперішній час колишні цілинні степи Біловодської групи Держкінзаводів Старобільского округу – Деркульська та Лимарівська – відносяться до Біловодського району. Загальна площа земельних угідь у районі становить понад 150 тис. га.

Першим відомим літературним джерелом післявоєнного часу, в якому наведені докладні матеріали про розміщення й чисельність бабака у Біловодському районі є робота І.І.Сахно(27) в 1970р. чисельність бабака в Біловодському районі становила понад 6 тис. особин(27) в 1971-1972рр. – понад 9 тис., а в 1974 р. – близько 21 тис.(3). Наступне десятиліття спостережень в даному районі не проводилося. Обстеження проведене нами в 1987р., показало, що бабак – звичайний вид фауни для району. Ми оцінили його запаси в 13 тис.особин(табл..3).

tab3

Поширення бабака в Біловодському районі мало свої особливості. Ріка Деркул ніби розділяє район на дві ділянки: із середньою й низькою чисельністю. Висока чисельність була відзначена на землях кінних заводів №61 і №63, середня – на землях колгоспу «Ленінський шлях» (с.Кононівка), тобто, на територіях колись щільно заселених бабаком. Угіддя колгоспу «Ленінський шлях» і кінного заводу №61 – це колишній Лимарівский степ (конезавод у с.Новолимарівка), угіддя кінного заводу №63 – колишній Деркульский степ (конезавод у с.Данилівка).

У середньому щільність заселення бабаком ярово-балкової системи колгоспу «Ленінський шлях» становила 1 особину на 1 га. Поселень на культурних полях і ушкоджень сільгоспкультур не було відзначено. Далі практично на всій території Біловодського району бабак зустрічався невеликими колоніями від 20 до 100 особин. Щільність тут була низькою – іноді менше однієї особини на 1 га.

Тут ми хотіли звернути увагу на те, що дані, отримані нами в 1987р. і надані райрадою УТМР, істотно розрізнялися. Дані УТМР були занижені майже в 3 рази. Проаналізувавши дані Таблиці4, це можна пояснити тим, що не всі заселені бабаком площі були взяті для проведення обліків. До 1991р. запаси бабака в районі, за даними експедиції ВНДІМЗ ім.Житкова, перевищили 22,5 тис. особин.

В 1995 р. чисельність бабака в Біловодському районі, за даними райради УТМР, становила 15 тис. особин. В 2005 р., за даними тої ж райради, у районі налічувалося близько 3 тис. особин. Необхідно звернути увагу на те, що обліки УТМР в 2005 р. були проведені лише на 22% площ первинних мисливських колективів, заселених бабаком.

tab4

Знаючи розподіл щільності населення бабаків по району, та екстраполював дані УТМР на всю площу (табл.4), одержуємо 11,1-15,6 тис. особин. Але оскільки, на площі трьох ПМК обліки в 2005р. взагалі не проводилися, очевидно, реальні запаси бабака в Біловодському районі перевищують 16 тис. особин.

Перед тим, як скористатися допомогою районної ради УТМР у зборі матеріалів із чисельності бабака, ми перевірили на відповідність облікові показники, зібрані нами, по п’яти балках і такими, що були представлені райрадами УТМР. Ці балки перебувають на лівому березі р. Айдар, а існування колоній бабака в них відомо не пізніш початку 70-х рр.. 20 століття. Облікові показники виявилися близькими. Тому ми вважаємо, що данні райради УТМР є репрезентативними, і надалі використовувати їх в своїх розрахунках.

 

3 – Абеленцев В.И. Численность и хозяйственное использование ресурсов степного сурка в Украине // Бюлл.МОИП.-Отд. Биол.-1975а-№1-С.3-8.

27 – Сахно И.И., 1972. Размещение и численность сурка степного(Marmota bobac Mull.) – в Ворошиловградской области // Вестн.зоол.,1,С.45-49.»

 

Колись в дитинстві у мене був пес, дуже схожий був він, як був малий на бабака, так я його і назвав – Бабак. Маленька собака яку я дуже любив і вона мене любила не дивлячись на довгі розлуки, я тоді навчався і рідко бував вдома. Але коли я приїздив і ще й не доходив до рідної хати, залишалось метрів з 50, він летів до мене і з радісним скавучанням все норовив якомога більше мене вимазати особливо як була дощова погода. І так було мені радісно що мій друг мене завжди чекає і любить за те що я просто є, а не за те який я, багатий чи бідний, хитрий або безхитрісний, злий чи добрий…

Мабуть ще й того мені так милі серцю ці маленькі створіння – дозорні степу. Давайте будемо любити те що маємо, а не лише спогади. Бережіть природу. З повагою ваш Фенікс.

Всем Христос Воскрес, Христос Воскрес, Христос Воскрес!!!

Всех православных поздравляю с этим светлым праздником! Пусть душа наполниться радостью, любовью к ближним и пронесем это до следующего дня Пасхи.

крашенки

 

п'ятниця, 13.04.2012

Недавно попал в руки мне такой вот карандашный эскиз нашей Крестовоздвиженской Нижнянской Церкви. Может по нем и рисовал размещенную ранее полноценную картину маслом Иван Антонович Дреев, наш земляк и просто талантливый Человек.

Размещаю его ниже.

КВЦ Нижнебараниковки - эскиз

Фото датируется 1957 годом. Предоставлено Дреевым Виктором Викторовичем. В распознании лиц оказывали помощь Дреев Виктор Иванович, Дреев Федор Владимирович.

На фото отображены гости гуляния по поводу рождения сына(он запеленан внизу слева -38).

фото7

В данную статью вношу изменения, опознан до сих пор один из бывших неопознаных, которых я обозначаю ??? на этой фотографии - это номер 30 - Дреев Антон Константинович, участник первой мировой войны, где потерял ногу. Далее привожу отредактированное фото.

рождение ребенка

четвер, 12.04.2012

Фото назвал "Подружки" не зная если честно, были ли они подружками или просто оказались в одном месте в одно время. Его предоставила одна из них Дреева Евдокия Федоровна. Сделано фото в центре села напротив хаты, которая была перекрыта с соломенной крыши одной из первых. Если представить это место сейчас, то со спины чуть слева будет сельсовет(садик), сбоку слева мост, сбоку справа магазин-ларек(на против которого была раньше здание почты).

подруги

 

субота, 24.03.2012

В, уже сейчас кажущеися для нас далекие, 60-е годы, в нашей школе один год был пионерлагерь для детей со всего района. Это был 1966 год. Школа была недавно сдана в эксплуатацию, новейшая стояла. Я не раз слышал от отца об этом факте, так как он был там пионервожатым. Но без особых подробностей, знаю лишь, что пригласила его туда директор в то время школы Задорожняя Варвара Яковлевна, что отдыхали в лагере Осипенко Григорий Васильевич и Шевченко Григорий Семенович, также Лукьянцев Григорий Тимофеевич и что был этот лагерь лишь один год, было два заезда(две смены) это все же со слов отца. Но вот на днях мне попалась на глаза газетная статья в районной газете об этом событии. Я с вами ей делюсь. Одна просьба, если кто из читателей был в это лето там и ему есть что вспомнить и поделиться какой-либо историей или впечатлениями от отдыха пишите мне на мой почтовик (если в письме будет пометка не для общего доступа я выкладывать в сеть его не буду, напоминаю адрес куда писать - phoenixbennu@yandex.ru)

Маяк Коммунизма

Маяк Коммунизма за 21.07.1966

«Репортаж – Учням – змістовний літній відпочинок у Нижнєбараниківському піонерському таборі»

Відблиском променів ранкового сонця блищали вікна двоповерхового приміщення Нижнєбараниківської восьмирічної школи, в якій нинішнього літа відпочивають піонери району. О сьомій годині лунає сигнал горна «Піднімайся!». 150 хлопчиків і дівчаток вибігають на спортивний майданчик. Гучно лунає команда викладача фізкультури. Діти чітко виконують вправи. 15 хвилин триває зарядка, потім вони повертаються до своїх палат, приводять у порядок ліжка, вмиваються. Знову роздається сигнал горніста Льоні Тарабановського та барабанщика Колі Лук’янцева. Чотири піонерських загони «Искатель», «Буревестник», «Мечтатель», «Орленок» вишукуються на лінійку. Загоновожаті здають рапорти старшій піонервожатій табору Ларисі Яківні Верескун, а остання – директорові табору. Микола Мартинович Назаренко, прийнявши рапорти, дає наказ підняти прапор табору. Під звуки горна та дріб барабана повільно підіймається червоний прапор. Знову команда і діти загонами йдуть до їдальні. Старший повар Лідія Олексіївна Панасенко з своїми колегами по кухні вже чекали дітей. Кожному було приготовлено і подано на стіл смажену ковбасу з рисовим гарніром, бутерброд з маслом, склянку какао. Сніданок закінчився, і діти як в один голос говорять: «Поварам піонерське спасибі».

Настав час трудової вахти. Територія табору розбита на піонерські зони дії. Кожний загін, ланка направилися в свою зону. Одні наводили порядок в палатах, інші – в скверику, треті на спортивному майданчику. Час трудової вахти закінчився. Діти зібралися у приміщенні. До них завітала жінка в білосніжному халаті. Це медичний фельдшер Олександра Трохимівна Тарабанова. Кожного ранку ця ласкава жінка приходить о десятій годині і перевіряє стан та здоров’я кожного піонера. Все гаразд, можна і на річку.

Кожний загін з своєю улюбленою піснею крокує на берег річки, де обладнано пляж. Тепла, чиста річкова вода. Частина хлопчиків грала в м’яча, частина стала ловити раків. Дівчатка після купання зібралися біля баяніста Володі Огурного. Над лугом неслася мелодія: «Дунай, Дунай, ану узнай…». Близько двох годин піонери купалися, приймали сонячні ванни.

З піснею поверталися піонери до табору. Настав час обіду. Повари знову вже накрили столи. З апетитом з’їдають діти смачний борщ з м’ясом, рибу смажену, компот. Знову лунає в залі їдальні піонерське спасибі поварам, і хлопчики і дівчатка відправляються на відпочинок.

Після полуднування починається гурткова робота. Футболісти, волейболісти разом з керівником спортивних гуртків Володимиром Петровичем Гузенком виходять на спортивний майданчик. Учасники хорового, вокального гуртків з баяністом та загоновожатими розпочинають репетицію. Ввечері, 17 липня, запалав піонерський костер. Право розпалити його завоювали піонери загону «Буревестник». Подається команда. Запалюють факел. І підпалюють костер форми зірки з усіх кінців.

Палає піонерське багаття, розпочинається концерт. Діти співають, танцюють навколо костра. Торжество закінчилося . Учні радісні повертаються до табору.

Так пройшов у таборі тільки один день. А скільки їх буде попереду? В загонових і старшої піонервожатої вже складено плани відпочинку дітей на кожен день. Тут передбачено все: змагання спортсменів, самодіяльних артистів, туристські одноденні і триденні походи, зустріч з трудовиками виробництва і засідання клубу веселих і винахідливих.

Особливо цікавим буде для піонерів триденний похід на річку Деркул, в село Городище. Діти під час маршруту побувають в лісовій дослідницькій станції, на будівництві районного піонерського табору, відпочиватимуть на мальовничих берегах річки Деркул.  (автор К.Михайлов)


Выражаю благодарность за предоставленный материал Беловодскому Краеведческому музею и лично Руковициной Наталье.

четвер, 22.03.2012

Вот уже очень долгое время я выкладываю на этом блоге статьи лишь о истории моей деревни Нижнебараниковка, тем самым сужая круг интересов для посетителей моего изначально исторически направленнего блога.

И вот сегодня хотелось бы представить вам новую тематическую рубрику под названием "Параллели". Что она будет собой представлять? Все очень просто - это проведение исторических параллелей.

Чтобы было понятнее, начнем с наглядного примера.

высоцкий в роли гамлета

Уильям Шекспир - Гамлет. Написана пьеса и поставлена на подмостках театра Глобус(Лондон) в 1600-1601 гг. В это время в Англии правила Елизавета1 (1533-1603 на престоле с 1558), ей в это время 68 лет. Шекспиру же в 1601 году было 37 лет.

И вот представим кто мог побывать в зале театра Глобус на премьере Гамлета, вместе с Елизаветой(Бес, как ее называли) и Шекспиром при некотором стечении обстоятельств и большом на то желание.

Яков6 Шотландский (35лет, король Шотландии с 1567(с 1года от роду), будущий король Англии Яков1(с 1603г))

Борис Годунов(49лет на троне Московии с 1598)

Сигизмунд 3 Ваза (35лет, правит в Речи Посполитой с 1587)

Петро Сагайдачный (31год, будет вскоре козацким кошовым атаманом(1605) и гетьманом (1606) запорожского войска)

Шуйский Иван Иванович (35лет, русский гос. и военный деятель, последний из династии Шуйских)

Генрих4(Наварский) (48лет, король франции с 1589)

Мария Медичи (36лет, королева Франции с 1600)

Рудольф2 (49лет, император св.Римской Империи с 1576)

Филипп3 (23года, король Испании и Португалии с 1598)

Климент8 (65лет, Папа Римский с 1592)

Аббас1 Великий (30 лет, шахиншах Ирана с 1587)

Иоган Кеплер (30лет) - немецкий математик, астроном, оптик и астролог, первооткрыватель законов движения планет Солнечной системы.

Рубенс (24года, великий фламандский художник)

Генри Гудзон (31год, английский мореплаватель)

Диего Сааведра (17лет,испанский писатель и гос.деятель)

Пожарский Дмитрий Михайлович(23года, российский герой)

Богдан Хмельницкий(5лет) - если бы родители привезли его в театр Глобус. Ниже привожу иллюстрацию, как выглядел в то время театр.

театр Глобус

Согласитесь интересная компания, но увы они лишь жили в одну эпоху, и лишь немногих их них пересекались жизненные пути, но все же. Ведь интересно знать и понимать что это люди вот такой то эпохи, а эти другой. Ведь многие знают этих персонажей по отдельности, а вот так сгруппировать всех в кучку, организовать своего рода из них флэш-моб не всегда получается.

Итак на этом пока все. Это был дебютный выпуск "Параллелей". Ваш Феникс.

понеділок, 19.03.2012

Уже март перевалил за середину и не так много осталось до очередного празднования Победы над фашизмом во второй мировой войне, а для нас Отечественной. Это будет 67-ая годовщина. На моем блоге есть ссылка на очень интересный ресурс «Подвиг Народа». На этом сайте можно найти информацию о боевых наградах, и описаниях за что получены эти награды участников ВОВ, в том числе и наших односельчан. Приведу список участников ВОВ из Нижнебараниковки, которые есть на этом сайте(хотя может быть я кого и не нашел - это не исключено). Для более подробного поиска, требуется не много ни мало это зайти на сайт  Подвиг Народа, ввести в нужные поля реквизиты искомого и ознакомится с документами времен ВОВ, там можно узнать очень много информации о наших дедах, прадедах и прапрадедах(кому как), которую они сами может никогда и не рассказывали. Такую как, например, описание за что награда, где служил, ранения если были.

награждение

Вот непосредственно список в алфавитном порядке.

Награды

Имя

Фамилия

Отчество

награда

Аргат

Иван

Филиппович

Отвага

Банный

Дмитрий

Тимофеевич

ЗБЗ

Билык

Петр

Матвеевич

ЗБЗ

Гавриленко

Кирилл

Павлович

Отвага

Глущенко

Афанасий

Иванович

ОВ1

Двуличанский

Павел

Иванович

Слава3Ст

Доля(Носенко)

Клавдия

Никитична

ЗБЗ

Дреев

Алексей

Ефимович

Слава3Ст

Дреев

Григорий

Елисеевич

Отвага

Дреев

Григорий

Елисеевич

ОКЗ

Дреев

Григорий

Елисеевич

Слава3Ст

Дреев

Дмитрий

Александрович

Отвага

Дреев

Евсей

Родионович

ОКЗ

Дреев

Евсей

Родионович

ЗБЗ

Дреев

Евстафий

Демьянович

Слава3Ст

Дреев

Иван

Васильевич

Отвага

Дреев

Иван

Ефимович

ЗБЗ

Дреев

Иван

Иванович

ЗБЗ

Дреев

Иван

Мартынович

ЗБЗ

Дреев

Михаил

Феоктистович

ОКЗ

Дреев

Николай

Емельянович

ЗБЗ

Дреев

Николай

Семенович

ЗБЗ

Дреев

Петр

Иванович

ОКЗ

Дреев

Семен

Филиппович

ОКЗ

Дреев

Федор

Кондратьевич

Отвага

Дреев

Федор

Сидорович

ОКЗ

Дреева

Мария

Ивановна

ЗБЗ

Задорожний

Иван

Матвеевич

ЗБЗ

Задорожний

Иван

Матвеевич

Отвага

Задорожний

Михаил

Андреевич

Отвага

Задорожний

Павел

Моисеевич

ОВ1 - посм

Задорожний

Павел

Моисеевич

обСтал

Задорожний

Павел

Моисеевич

Отвага

Задорожний

Павел

Моисеевич

ОКЗ

Козюкалов

Михаил

Савельевич

ОКЗ

Козюкалов

Михаил

Савельевич

обСтал

Козюкалов

Михаил

Савельевич

Отвага

Крымцев

Трофим

Егорович

Отвага

Крымцев

Трофим

Егорович

Отвага

Лукьянцев

Евмен

Григорьевич

Отвага

Лукьянцев

Тимофей

Леонтьевич

Отвага

Лукьянцев

Федор

Моисеевич

ЗБЗ

Меженский

Михаил

Семенович

Отвага

Меженский

Михаил

Семенович

Отвага

Меженский

Михаил

Семенович

ОКЗ

Мележик

Андрей

Семенович

Отвага

Мележик

Иван

Григорович

ОКЗ

Мележик

Иван

Григорьевич

Отвага

Мележик

Николай

Феоктистович

Отвага

Овчаренко

Николай

Иванович

Слава3Ст

Огурной

Максим

Кондратьевич

ЗБЗ

Огурный

Василий

Юдович

ЗБЗ

Огурный

Михаил

Степанович

ЗБЗ

Окшин

Тихон

Иванович

Отвага

Осипенко

Иван

Давыдович

ОКЗ

Осипенко

Иван

Давыдович

Слава3Ст

Осипенко

Иван

Давыдович

ОВ1

Очкало

Федор

Иванович

Слава3Ст

Очкало

Федор

Ивлевич

Отвага

Очкалов

Михаил

Ивлевич

ОВ2

Панасенко

Алексей

Евтеевич

ОВ2 - посм

Панасенко

Алексей

Евтеевич

Отвага

Панасенко

Алексей

Евтеевич

ОВ2

Полторак(Пивторяк)

Антон

Фомич

ОКЗ

Полторак(Пивторяк)

Антон

Фомич

Отвага

Смажко

Андрей

Трофимович

Отвага

Толстушенко

Иван

Матвеевич

ОКЗ

Шаповалов

Иван

Моисеевич

ЗБЗ

Шевченко

Григорий

Данилович

ЗБЗ

Шевченко

Михаил

Данилович

ЗБЗ

Шевченко

Панкрат

Андреевич

ОКЗ

Шевченко

Панкратий

Андреевич

ЗБЗ

Шевченко

Сергей

Григорьевич

ЗБЗ

Шевченко

Тихон

Свиридович

Слава3Ст

Шевченко

Тихон

Свиридович

Отвага

Шевченко

Яков

Самойлович

Отвага

Шевченко(Банная)

Ирина

Павловна

ЗБЗ

Штокало

Борис

Никитович

ЗБЗ

Штокало

Борис

Никитович

Отвага

Юрченко

Петр

Иосифович

ОВ2

В графе Награды, указаны следующие сокращения: Отвага – «Медаль За Отвагу», ЗБЗ – «Медаль За Боевые Заслуги», ОКЗ – «Орден Красной Звезды», Слава3Ст – «Орден Славы третьей степени», ОВ1 и ОВ2 – «Орден Отечественной Войны 1 и 2 степеней», обСтал – «Медаль за Оборону Сталинграда».

Да, пусть этот список далеко не полный, но все же. Будем помнить о тех, кто творил наше настоящее прошлое и будущее. Вечная им СЛАВА.

вівторок, 13.03.2012

Давно уже была эта карта, но все как-то про нее забывал. Это американская топографическая карта масштаб - 1:250000 датируемая 1954 годом. Она очень перекликается с предыдущей довоенной картой, которую я размещал ранее(скорее всего она нарисована с подобной же). Только из-за своей цельности и неиспорченности картинка просматривается здесь намного лучше.

Если смотреть весь квадрат этой карты - он называется Старобельск, то можно понять такой момент, который не заметно по приведенному ниже фрагменту, в населенном пункте, где был сельсовет ставился значек, красная звезда, вот у нас в Нижней ее нет, в Бараниковке есть, мы были в подчинении Бараниковского сельсовета ( это было продолжением дореволюционной традиции, тогда мы причислялись к Бараниковской волости).

Еще на этой карте можно хорошо рассмотреть пересечение реки Камышной мостами. Начнем снизу: 1) - район СтепУкраины(мост на Новоселовку), далее 2) район, так называемый и поныне, "Вербычкы" (мост центр-новоселовка), 3) мост Центр-ЛучОктября("проминь"), 4) район Комунара.

Также указан знак месторождения полезных ископаемых (песок).

Вот сам непосредственно фрагмент карты.

1954

неділя, 11.03.2012

Фото датируется 50ми годами. Где-то того же времени что и фото "собрание колхозников", которое было рассмотрено ранее, прибл. 1956 год. Это фото из личного архива, так как один из фигурантов это мой дедушка (Лукьянцев Тимофей Леонтьевич). Галата Д.И. на то время был председателем колхоза.

foto8